Виховання уміння вчитися - шлях до знань

Вихованн* уміння вчитис* - шлях до знан*

Знання - це гіст*, а розу* - це хазяїн,  
* добрій спілці треба жити їм.  
Хт* ма* розу* і багато зн**, -  
той буд* довш* сильни* і міцним.  
А, сил*, що без розуму, - недужа,  
бо все робити буде навмання.  
То* для творіння, для роботи,  
друж* вихову* розу* і бери знання.  
Дави* Гу*іа  
 
Сьогодні складно передбачит* майбутнє наших діте*, а тому неможлив* покладат* на школу відповідальність забезпечит* їх знаннями і вміннями на все житт*. Нестабільність світ*, інтенсивніст* соціально-економічних і технологічни* змін зумовлюють потребу вчитис* впродовж житт*. Тому найважливішими завданнями є: розвиток *ізнавального інтересу і творчи* здібностей, мислення, здатніст* до самонавчання.  
Світ, в яком* доведеться жити сучасним дітя*, змінюється вчетверо швидше, ні* наші школ*. До перших класів приходят* поколінн*, як* житимуть в інформаційному суспільств*, в цифровому середовищі, тому необхідн* переосмислит* самоцінність знан*: „ Знання - це скарб, а вміння вчитис* - ключ до ньог*".  
Основа початкової освіти - н* лише у міцн* засвоєни* учнями уміння*, навичках, а й ключових компетентностях, як* мают* стати найважливіши* надбання* розвивальної шкільної освіти. Це такі компетентності: уміння учитис*, здоров'язбережувальн*, загальнокультурн*, громадянська, *ідприємницьк*, соціальн*, інформаційно - комунікативн*.  
Формування компетентностей вимага* системного *ідходу. Для формування у молодших школярів уміння вчитис* необхідн* забезпечит* комплекс умов, а саме:  
- стимулююче навчальн* середовище;  
- висококваліфікований учитель;  
- сприятливе родинн* вихованн*, як* не да* зів'янути природні* допитливості малюка;  
- цілеспрямоване керівництв* формування* ци* складників уміння вчитис*;  
За основу системног* *ідходу до розумового вихованн* і розвитку у діте* уміння вчитис*, безумовн*, треба покласти таку систему:  
- постановка вчителям* перспективни* ціле* розвитку мислення і творчи* здібностей учні*;  
- досягнення тісног* взаємозв'язк* мовленнєво*, розумово* і трудової діяльності молодших школярів;  
- проведення екскурсі* - спілкуванням з навколишні* середовище*;  
- творчі роботи з розвитку мовлення (складанн* описів, розповідей, казо*, віршів);  
- стимулювання інтелектуальни* і естетичних почуттів дитини („запитанн* - вузлик* знан*", „ хвилинки - цікавинк*" тощо)  
* процес* розвитку *ізнавальни* інтересі* та творчи* здібностей особливе місц* посіда* особистісн* орієнтован* гуманн* спілкуванн*, різн* прийом* заохочування допитливості, виникнення позитивних інтелектуальни* почуттів (емоційніст* навчання), формування самостійност* думки, нагромадженн* і осмислення цілеспрямовани* спостережень, підтримк* розумови* зусиль дитини, розвиток асоціативног* мислення, уяви. Не менш важливим є розвивальн* насиченіст* уроку, *ідтримання різним* засобами дослідницьку поведінк*.  
Виникнення у діте* запитань, *ізни* пошукови* ді*, перевірк* свої* сил у процес* пошуково* діяльності, вільного вибору завдання вихову* самостійне мислення.  
Прям* засоби формування в учні* умін* навчатис* - це використання навчальних впра* і завдан* багато функціональног* характеру.  
Перш* груп*: розвиток процесів сприймання, уяви, формування організаційних, логікомовленнєви*, загальнопізнавальних, оцінни* і контрольни* умін* і навичо*.  
Друг* груп*: виконанн* учнями готови* і самостійно складних конструктивних, фантазійни*, творчи* завдан* засобами слова ,образу,  
практичної ді*.  
Трет* груп*: включенн* у навчальний процес завдан* комплексного характеру, у яких провідна навчальн* ді* підживлюєтьс*, збагачується за рахуно* інши* (трудов* ді* - музичним і віршовим супроводом, словесні творчі роботи - одночасним сприймання* живопису; орфографічні вправи - музичним ритмом та ін.).  
Четверта груп*: використання всіляких опор, алгоритмів, моделей (особливо тих, як* створюютьс* дітьми у співпрац* з учителем і стимулюють їхні самостійні міркування, допомагают* молодшим школярам переходити ві* конкретног* до узагальненог* способу ді*).  
 
Доречн* нагадати думку В.О. Сухомлинського:  
*Дивитися - не означа* бачити. Уміння бачити, уміння помічати те, що, на перший погляд, не відрізняєтьс* чимось особливи* - це, образно кажучи, повітр*, на яком* тримаються крил* думки, першоджерело розуму, думки, мислення - у навколишньом* світ*; у тих явищах, як* людина бачить, пізнає, як* викликають у не* інтере*".  
Володінн* уміння* вчитис* програму* індивідуальний досвід успішної прац* учня, запобіга* перевантаженню, сприяє *ізнавальні* активності, ініціативі, раціональном* використанню часу і засобі* уміння. Людина, яка звикла самостійно вчитис*, не губиться в нові* *ізнавальні* і життєвій ситуації, не зупиняєтьс*, якщо нема* готови* рішень, не чека* підказки, а самостійно шука* джерел* інформації, шляхи розв'язанн*, так як уміння вчитис* змінює стиль мислення і житт* особистост*.  
Психологи так визначають:  
уміння самостійно вчитис* - це цілеспрямована взаємозв'язана діяльність учителя і учні*, яка охоплю* мотиваці*, цілепокладання, планування, *ідготовк* та її здійснення, рефлексі* і оцінювання результаті*.  
Який же учен* вміє самостійно вчитис*?  
До чого повинен прагнути вчител* в організаці* навча¬льно - виховног* процес*?  
Самостійно вміє вчитис* той учен*, який:  
- сам визначає мету діяльності аб* розумі* і прийма* ту, яку ставить учитель;  
- виявля* зацікавленість навчання*, докладає вольових зусиль;  
- організову* свою прац* для досягнення результату;  
- добира* аб* знаходит* потрібні знання, способ* для розв'язанн* задачі;  
- викону* у певній послідовност* сенсорні, розумові аб* практичн* ді*, прийом*, операції;  
- усвідомлює свою діяльність і прагне її удосконалити;  
- володі* уміннями і навичкам* самоконтролю й самооцінки.  
Неможлив* досягт* навчальної самостійност* учіння учня без формування усталени* позитивних мотиві* учіння. Що* сформувати зацікавлен* ставленн* учні* до *ізнанн*, треба спиратис* не лише на почутт* обов'язк*, волю, оцінку - бал, як* в молодшом* шкільном* віці є ще досить слабки* регуля¬тором пізнання і поведінк*, а й на природну допитливість, емоційніст*, інтелектуальніст*, на почутт* дитини, її самооцінку, роль в колектив* тощо.  
Коже* вчител* зн**, що „бути в клас* - ще не означа* вчитис*".  
Досвід вчителів показу*, що лише постійна і цілеспрямована робота досяга* успіху. А тому стараються зробит* свої уроки високоефективним*, що забезпечується глибок* продуманим добром змісту уроку та формами його реалізації.  
Найсуттєвішими для забезпечення формування інтересу до навчання, на наш погляд, є стимулююче педагогічн* спілкуванн*, використання дидактични* ігор, інсценізація, взаємн* навчання діте* з *ізними навчальним* можливостями, створенн* ситуації програмованого успіху, різн* засоби педагогічної *ідтримки.  
Особливе місц* слід відвести виробленню в учні* уміння користуватис* *ідручником. Слід зосередити уваг* на таких вимога* роботи з навчальною книгою: вміння користуватис* змісто*; користуватис* *ідпорядковим словником, у яком* пояснюютьс* незрозуміл* слова з прочитаног* тексту; розуміти, що явля* собою червоний рядок, абзац, діалог, знати римськ* цифр*; знати і уміт* користуватис* умовними позначеннями, як* є в підручнику.  
* перших кроків навчання доцільно залучати брат* участь у підготовці змісту уроку, вчит* користуватис* словниками, доступною науков* - популярною літературо*.  
Великі можливості відкриваютьс* перед дітьми при *ідготовц* уроків позакласного читанн*, уроків - проектів, уроків природознавств*, підготовка і проведення екскурсі*, факультативних занять тощо.  
Актуальним у наш час є висновок К.Д. Ушинського, про те що велике мистецтв* вихованн* тільки починаєтьс*, що ми стоїмо перед дверим* цьог* мистецтв*....  
Ві* педагогі* значно* міро* залежить, як спільн* з батьками найповніше, найгуманніше реалізовуват* навчальн* - виховний потенціа* початкової школ*.  
*ід впливо* нови* вимо* і умов житт* професія вчител* набува* нови* функці*, стає біль* складною, відповідальною. Високопрофесійни*, люблячий діте* педагог є велико* цінністю для кожного вихованц*, школ*, родини, держав*.