Будова сполучень кісток нижньої кінцівки

Міжзаплеснові суглоби: піднадп'ятковий, надп'ятково-п'ятково-човноподібний, п'ятково-кубоподібний і клино-човноподібний та ін.

Піднадп'ятковий суглоб (articulatio subtalaris) утворений задніми суглобовими поверхнями п'яткової і надп'яткової кісток. Суглобова сумка фіксується вздовж краю суглобового хряща. Суглоб циліндричний, укріплений бічною і присереднього надп'ятково-п'ятковими зв'язками.

Надп'яіпково-п'ятково-човноподібний  суглоб (articulatio talocalcaneonavicular) утворюється  сполученням головки надп'яткової, западини човноподібної та суглобових поверхонь (передньої і середньої) п'яткової й надп'яткової кісток. Капсула суглоба фіксується уздовж країв суглобових поверхонь і укріплена надп'ятково-човноподібною та підошвовою п'ятково-човноподібною зв'язками. Форма суглоба наближена до кулястої.

Обидва суглоби  функціонально об'єднуються в  один комбінований суглоб, який укріплений потужними міжкістковими зв'язками заплесна. У піднадп'ятковому й надп'ятково-п'ятково-човноподібному суглобах можливі невеликі ковзні рухи за типом пронації (в межах 12 — 13°) та супінації (в межах 13°).

П'ятково-кубоподібний суглоб (articulatio calcaneocuboidea) утворений  сплощеними суглобовими поверхнями п'яткової та кубоподібної кісток. Щільна суглобова капсула добре натягнута уздовж країв суглобових поверхонь, укріплена тильними і підошвовими зв'язками. Серед них найбільш розвинута підошвова п'ятково-кубоподібна. Форма п'ятково-кубоподібного суглоба наближена до сідлоподібної. Рухи обмежені міцно натяг¬нутими зв'язками і виконуються синхронно з рухами інших суглобів заплесна.

П'ятково-кубоподібний суглоб разом з надп'ятково-човноподібним  відділом попереднього суглоба дістав назву поперечного (шопарова) суглоба заплесна (articulatio tarsi transversa), укріпленого роз-двоєною зв'язкою (lig. bifurcatum). Почавшись біля передньотильного краю п'яткової кістки, зв'язка розділяється на дві ніжки: п'ятково-човноподібну та п'ятково-кубоподібну зв'язки, що фіксуються на однойменних кістках.

Клино-човноподібний  суглоб (articulatio cuneonavicular) сформований  проксимальними суглобовими поверхнями трьох клиноподібних, дистально  суглобовою поверхнею човноподібної  і частково медіальною суглобовою поверхнею кубоподібної кісток. Капсула суглоба туго натягнута, прикріплюється уздовж країв суглобових поверхонь, укріплена тильними, підошвовими та міжкістковими (клино-кубоподібною і міжклиноподібними) зв'язками. Суглоб плоский. Незначні ковзні зміщення в ньому пов'язані головним чином з ресорною функцією.

Крім зв'язок, про які зазначено під час розгляду окремих суглобів заплесна, цей відділ стопи об'єднаний у єдине ціле ве-ликою кількістю міжкісткових, тильних і підошвових зв'язок. Серед них найбіль¬ше значення мають підошвові зв'язки заплесна, особливо довга підошвова зв'язка (lig. plantare longum), натягнута між нижньою поверхнею п'яткової, горбистістю кубоподібної та основами І — V плеснових кісток .

Заплесно-плеснові суглоби (articulationes tarsometatarsales) (суглоб Лісфранка) утворені основами плеснових кісток і дистальними суглобовими поверхнями трьох клиноподібних і кубоподібної кісток. Суглобова капсула щільна, добре натягнута. Суглобова щілина заходить між бічними поверхнями суміжних плеснових кісток, де утворюються міжплеснові суглоби (articulationes intermetatarsales). Спільна порожнина цих суглобів розді¬лена на три ізольовані один від одного відділи: внутрішній (сполученням І плеснової кістки з присередньою клиноподібною кісткою); середній (сполучення II плеснової кістки з проміжною і бічною клиноподібною кістками) та зовнішній (сполучення IV і V плеснових кісток з кубоподібною кісткою). Суглоби укріплені короткими тильними, підошвовими та міжкістковими плесновими зв'язками. Це типові плоскі суглоби, незначні зміщення в яких збільшують еластичність стопи.

Суглоби пальців стопи об'єднують плесново-фалангові та міжфалангові суглоби стопи.

Плесново-фалангові  суглоби (articulationes metatarsophalangeae) утворені головками всіх плеснових кісток і суглобовими ямками основ проксимальних фаланг пальців. Капсули укріплені побічними і підошвовими зв'язками. Крім того, головки всіх плеснових кісток, у тому числі І плеснової, з підошвового боку скріплені між собою глибокою поперечною зв'язкою плесна. У товщі підошвового відділу капсули плесново-фалангового суглоба І пальця містяться дві сесамоподібні кістки, що зумовлено одноосьовим (згинання й розгинання) та силовим характером рухів у цьому суглобі. В окремих плесново-фалангових суглобах крім згинання й розгинання часто спостерігається незначне розведення пальців. За формою ці суглоби належать до кулястих.

Міжфалангові  суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis) за своєю будовою досить схожі  на однойменні суглоби кисті. Але  рухи в міжфалангових суглобах стопи  порівняно з рухами в однойменних  суглобах кисті різко обмежені, що спричинено меншими розмірами поверхонь сполучення та більшою масою сполучнотканинної і жирової основи пальцьових і підошвових подушечок. Форма суглобів блокоподібна.