Імунітет рослин до комах і кліщів

Тенденції розвитку сучасної науки і моралі такі, що ми все більш схильні шукати відповіді у природності, самій природі.
Початок землеробської діяльності людини стало потужним поштовхом для розвитку нашої цивілізації. Проте створення величезних територій агробіоценозів послужило самостійної причиною масового розмноження та розселення існуючих видів фітофагів, а також виникнення нових їх форм.

Передмова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
Введення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Глава 1. Фітоіммунітет і його види (основні терміни і механізми дії). 4
Глава 2. Типи ушкоджень рослин комахами і кліщами. . . . . . . . . . . . . . . . 10
Глава 3. Зв'язок між стійкістю до шкідників і ураженням рослин збудниками захворювань. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12
Глава 4. Основні фактори групової та комплексної стійкості рослин до патогенних агентів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13
Глава 5. Перспективи і деякі принципи створення комплексно стійких сортів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16
Глава 6. Шляхи селекції стійких сортів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16
§ 6.1 Селекція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
§ 6.2. Отримання трансгенних і мутантних рослин (ізольовані протопласти, генна інженерія). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . 18
Глава 7. Перспективи та роль імунології. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22