Корпоративна філософія

3. Робітники організації та їх трудовий потенціал – захопленість, відповідальність, самовіддача.

   Типовими  заявами багатьох компаній є:

   «Співробітники компанії - наш найголовніший актив» (туристичний оператор «Музенідіс Тревел»)

   «Професіоналізм наших співробітників відзначено почесними  грамотами та подяками...» (туристична фірма «Ідріска тур»)

4. Інтереси суспільства

   Багато  компаній впевнені в тому, що мають  обов’язки перед суспільством, у якому вони живуть та працюють. В залежності від розміру компанії таке суспільство може бути обмежено рамками населення, яке проживає по сусідству; містом, де знаходиться фірма; і навіть світу в цілому – для транснаціональних корпорацій. Компанії можуть брати на себе відповідальність за екологічні та соціально-гуманітарні наслідки своєї діяльності, заявляти про захист навколишнього середовища, збереження природних ресурсів, допомогу культурним, навчальним установим і т.п.

5. Прибуток

   Декларувати прибуток в якості головної мети організації – не найкращий засіб покращити корпоративний імідж. У такому випадку потрібно показати:

1. за рахунок яких соціально корисних результатів передбачається його отримання (прибуток як нагорода за добре виконану роботу, за бездоганне обслуговування і т.д.)
2. яким високим цілям він буде слугувати (прибуток як ключ до подальших досягнень і зростання, підтримки високих стандартів та якості і т.п.)

Існують організації, для яких прибуток в  принципі не може декларуватися як найвища цінність: некомерційні та урядові організації, а також монополісти.

6. Інші цінності

   Вище  перераховані найбільш типові цінності, які декларуються організаціями. Але цей список можно продовжувати до нескінченності. Це можуть бути довіра та чесність, відповідальність та напружена продуктивна праця та багато інших.

   Ось приклад вдало сформулюваної  корпоративної філософії фірми:

«Наша корпоративна культура грунтується на наступних цінностях:

Порядність. Ми всіляко заохочуємо чесність, здатність дотримуватися норм і правил Компанії, повага до справ Компанії та її співробітників.

Відповідальність. Ми відчуваємо внутрішній дискомфорт за невиконану або неякісно виконану роботу, рішення та поставлені завдання.

Послідовність. Ми прихильники прийнятих рішень (стратегії).

Орієнтованість  на клієнтів. Всі наші устремління спрямовані на створення продукту, затребуваного Клієнтом. При цьому інтереси Клієнта стоять не нижче інтересів менеджменту та / або акціонерів.

Креативність. Ми заохочуємо новаторство, орієнтацію на успіх, самовіддачу і творчий підхід до справи.

Командність. У нас прийнято дотримуватися командних принципів: об'єднаність устремлінням до спільної мети, зокрема причетність і взаємовиручка.

Професіоналізм. Ми очікуємо від усіх членів Команди ефективного виконання поставлених завдань на базі наявних у них знань і досвіду, а також здатності до самонавчання.»(туристичний оператор «Тез тур»)

Принципи  діяльності організації

   Принцип (від лат. principium – основа, початок) буквально означає основне правило діяльності чи основа пристрою. Організація може декларувати у своїй філософії різні принципи:

• принципи розвитку виробництва в цілому;
• принципи технічної політики;
• принципи внутрішніх взаємовідносин;
• принципи взаємовідносин з партнерами та споживачами;
• моральні принципи. 

Наприклад:

«Серед  основних принципів нашої компанії: прагнення до професійного досконалості, створення повного комплексу туристичних послуг, включаючи самий широкий асортимент напрямків, постійне підвищення рівня обслуговування клієнтів, увага до партнерів і співробітникам компанії, і нарешті, налагодження довгострокових відносин для досягнення стабільного результату.» (туроператор «Джойн ап»)

   Моральні  принципи організації можуть бути проголошені  в окремому Етичному кодексі, або  Кодексі честі. Наприклад, «Інтернаціональна  асоціація продаж та маркетингу гостинності» використовує внутрішній «Кодекс поведінки». Цей кодекс включає п’ять зобов’язань:

1. Прагнути підтримувати та покращувати здорову бізнес-практику.
2. Строго слідувати політиці правди у рекламі та зв’язках з громадськістю.
3. Бути відповідальним у співробітництві з іншими людьми своєї професії
4. Брати участь у соціальній діяльності та використовувати будь-яку можливість для використання своєї професіональної майстерності
5. Підтримувати високі стандарти особистої поведінки.

   Цілі  та стратегія організації

     Ціль – це проект майбутнього результату діяльності. Якщо сенс діяльності, що формулюється в місії чи кредо організації, відповідає на питання «для чого?», то ціль діяльності відповідає на питання «чого саме треба досягти?». Цілі організації показують ті результати, на досгянення яких спрямована її діяльність.

     Декларація  цілей являє собою перехідну  ланку від філософії фірми  до реальної діяльності. Існують декілька видів цілей: стратегічні, довгострокові  та короткострокові. В корпоративній  філософії як правило заявляються лише стратегічні цілі. Цілі можуть встановлюватись в рамках чотирьох основних галузей:

     1)роботи  з клієнтом

     2) потреб співробітників

     3)соціальної  відповідальності

     4)доходів  організації

Найбільш  розповсюдженими цільовими напрямками є:

• цілі зростання організації (швидке, стабільне зростання);
• прибутковість;
• позиція на ринку;
• ефективність використання трудових та матеріальних ресурсів;
• рух капіталу;
• інновації;
• зміни в організації та управлінні виробництвом;
• людські ресурси;
• праця зі споживачами (якість обслуговування);
• соціальна допомога.

   Існує перелік універсальних вимог  до формулювання цілей в процесі розробки іміджу компанії:

1. Цілі повинні бути взаємопов’язані між собою та з місією.
2. Цілі повинні відображати неповторність організації.
3. Цілі повинні бути прийнятними для персоналу, споживачів та суспільства.
4. Цілі повинні бути гнучкими, тобто змінюватися в залежності від обставин діяльності організації.
5. Цілі повинні бути досяжними, але не легкими. Вони повинні надихати.
6. Цілі повинні бути достатньо конкретними.

 

1.2. Рекомендації щодо розробки декларації корпоративної філософії

   Зразкового варіанту декларації філософії не існує та існувати не може. Формулювання філософії визначається вибором керівництва організації, залежить від факторів, які обмежують діяльність компанії. До таких факторів належать:

• історія організації
• місце на ринку
• стиль поведінки керівників, менеджерів та персоналу
• ресурси, які фірма може використовувати для досягнення своїх цілей
• характерні особливості організації

   Теоретично  можливі різні типи спрямованості  корпоративної філософії – гуманістичний, прагматичний, гедоністичний, скептичний та ін.У сучасній світовій практиці більшість компаній в першу чергу декларує гуманістичні підстави своєї діяльності: виробництво якісної продукції, задоволення потреб споживачів, опора на творчі здібності та самовдосконалення персоналу компанії і т.д. Другий розповсюджений тип спрямованості – прагматичний. Компанії заявляють про націленість на високий прибуток та ефективність.

      Слова та формулювання філософії повинні бути ретельно відібрані з урахуванням того, що цей документ буде слугувати майбутньому і його будуть читати різні аудиторії – споживачі, постачальники, консультанти, офіційні особи.

      Стиль корпоративної філософії виключає рекламні, канцелярсько-бюрократичні ноти. Найкращі зразки корпоративної філософії містять в собі елементи пафосу.

     Об’єм корпоративної філософії може варіюватися від декількох сторінок до декількох фраз.

     Оформлення декларації корпоративної філософії може бути як на папері, так і в інших варіантах.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     Отже, корпоративна філософія є важливою складовою функціонування організації. Це фундамент компанії, на якому будуються взаємовідносини між членами колективу, встановлюються цілі та задачі, визначаються принципи керування та подальший розвиток фірми. Корпоративна філософія – єдине бачення ідеальної компанії, на досягнення якого працюють всі співробітники, воно надихає та постійно стимулює до творчої праці та нових ідей.

     Корпоративна  філософія може складатися з одної або декількох складових: місії, цінностей, принципів, цілей та стратегії. Зараз керівництво українських компаній починає розуміти важливість бачення та застосовують його на практиці. Поштовхом до цього стало, на мою думку, поява на українському ринку іноземних компаній, які запровадили цей досвід на нашому ринку. Це такі «гіганти» як Coca-Cola, Bosh, Samsung, Nokia та багато інших. В туризмі вдалим прикладом можуть послужити такі фірми як TUI, Tez Tour, Tour Tess, Coral Travel та ін.

     Також на українському ринку залишається багато маленьких турагенств, керівники яких вважають за непотрібне застосування корпоративної філософії через невеликі розміри фірми та маленький штат працівників. Вони орієнтовані в основному на отримання прибутку.

     У сучасному українському суспільстві  зміст поняття «корпоративна  культура» спотворюється. Досить часто  її розуміють виключно як спільні розважальні вечірки та поздоровлення, тоді як усвідомлення єдиного корпоративного духу, стилю, іміджу часто відсутнє. Потрібно розуміти, що корпоративну культура формує поведінку співробітників, тобто культуру визначають ті чинники, які здатні вплинути на поведінку: насамперед персональна та групова мотивація співробітників, їх цінності та норми, система стимулювання і винагороди (співробітник визначає, що є цінним для компанії і які норми поведінки тут прийнятні, виходячи з того, за що компанія винагороджує і за що карає). Дуже сильними факторами, які впливають на корпоративну культуру, є поведінка лідерів, зовнішні та внутрішні інформаційні потоки, видатні та урочисті події, які відбуваються в компанії.

     Служба  Gallup опублікувала результати цікавого дослідження: жителі 29-ти європейських держав оцінили яким чином до них ставляться начальники. Як виявилося, західноєвропейці схильні вважати, що керівники на них дивляться як на партнерів, а жителі колишніх соцкраїн вказують, що на їхніх роботах править бал авторитарної корпоративної культури, коли начальники зверхньо дивляться на своїх підлеглих.

     Рішенням  цих проблем є переймання досвіду  закордонних компаній, перехід на західне мислення, розуміння важливості корпоративної культури та філософії та необхідність застосування їх на своєму підприємстві. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Використана література:

1. Наумова С.А. Имиджелогия: Учеб. пособие/Том. политехн. ун-т. – Томск, 2004. – 116 с.

2. Почепцов Г.Г. «Имиджелогия»:2-е изд. - Киев: Ваклер, 2001. - 698 с.
3. Чуміков О.М. Зв'язки з громадськістю. - М.: ВЛАДОС, 2000.
4. http://delo.ua/