Патентний повірений

2. Патентний повірений надає фізичним  та  юридичним особам (далі - особи,  які він представляє) допомогу і послуги, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності,  представляє інтереси зазначених осіб у Державному департаменті інтелектуальної власності,   а  також  судових  органах,  кредитних  установах,  у відносинах  з іншими фізичними та юридичними особами.

     3. Патентний  повірений  повинен   бути  громадянином України, який:

     постійно проживає в Україні;      має повну вищу  освіту,  а також повну вищу освіту в сфері охорони інтелектуальної власності;     має не  менш  як п'ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності;

     склав кваліфікаційні  екзамени,  пройшов  атестацію і одержав  свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

     4. Не   можуть   бути   патентними   повіреними    працівники Державного  департаменту інтелектуальної власності,  а також особи, яким  це  заборонено  відповідно  до  законодавства.   

Асоціація має своєю метою:

 сприяння  розвитку патентної системи та  правової охорони об'єктів інтелектуальної  власності в Україні згідно  з чинним законодавством;

розширення  міжнародних зв'язків в галузі правової охорони інтелектуальної  власності;

задоволення та захисту соціальних, економічних та професійних інтересів своїх членів. 

   Основними завданнями Асоціації є:

 створення  умов для професійного спілкування,  обміну досвідом і активної  діяльності своїх членів;

сприяння  розвитку в Україні інституту  патентних повірених;

сприяння  зростанню професійного рівня патентних  повірених;

сприяння  організації інформаційного забезпечення своїх членів у галузі правової охорони  інтелектуальної власності;

вивчення  міжнародного досвіду у галузі правової охорони об'єктів інтелектуальної власності, сприяння міжнародному співробітництву та обміну науковою та практичною інформацією з проблем захисту інтелектуальної власності;

пропаганда  та реклама правової охорони інтелектуальної  власності;

сприяння  підвищенню рівня ділової та професійної підготовки своїх членів та участь у підготовці, навчанні і атестації нових кадрів;

внесення  пропозицій до законодавчих та виконавчих органів влади з питань удосконалення  правової охорони інтелектуальної  власності, а також участь у підготовці експертних оцінок проектів законодавчих та нормативних актів України в галузі охорони інтелектуальної власності по запрошенню;

взаємодія з Державним патентним відомством України, Українським інститутом інтелектуальної  власності, Українським агентством з авторських та суміжних прав, іншими установами, організаціями та об'єднаннями в галузі правової охорони інтелектуальної власності;

підтримка морально-етичних принципів і  традицій патентних повірених.

захист  інтересів своїх членів в державних, судових та інших організаціях. 

.Основним завданням державного інспектора є здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання незалежно від форм власності вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, а також у сфері виробництва, експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування. Державні інспектори є посадовими особами Державного департаменту інтелектуальної власності і ним призначаються та звільняються.

Державний інспектор здійснює систематичний  державний контроль за виконанням вимог чинного законодавства у сфері інтелектуальної власності. З метою недопущення порушення прав інтелектуальної власності здійснює постійний контроль (функції постійних контрольних постів) на підприємствах суб'єктів господарювання, що виробляють диски, де за рішенням Департаменту створено постійний контрольний пост, а також контроль за укладенням угод на виробництво дисків з дотриманням прав інтелектуальної власності.

Державний інспектор здійснює контроль за укладенням відповідних угод надвиробництво дисків з дотриманням прав інтелектуальної власності, з нанесенням спеціального ідентифікаційного коду на всі диски, що випускаються, перевірку та реєстрацію обсягів виробництва у спеціальному журналі тощо.

Одним з основних завдань державного інспектора є перевірка дотримання виробниками, експортерами та імпортерами дисків авторського права і суміжних прав, застосування спеціального ідентифікаційного коду, інших вимог законодавства.

З метою  виконання покладених завдань державний  інспектор має право:

1) перевіряти  у суб'єктів господарювання наявність дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності на будь-якій стадії їх виробництва, розповсюдження чи використання;

2) вимагати  від суб'єктів господарювання  надання будь-якого реєстраційного  документа про створення підприємства або ліцензії щодо експлуатації ліцензованих приміщень;

3) вимагати  від суб'єктів господарювання  пред'явлення будь-якого диску,  матриці або документів звітності  (у тому числі всієї звітності), зберігання і ведення яких  передбачається законодавством, у будь-якому форматі або іншій формі, у тому числі будь-якої ліцензії або іншого документа, що підтверджує право суб'єкта господарювання на відтворення на диску або матриці будь-якого матеріалу, захищеного правами інтелектуальної власності;

4) оглядати  та вилучати з метою вивчення  на необхідний термін, а також  досліджувати і копіювати будь-які  ліцензії, диски, матриці, книги,  документи звітності та інші  необхідні документи;

5) вилучати  і затримувати на необхідний  термін будь-які диски або матриці, знайдені в ліцензійних приміщеннях, які, на думку державного інспектора, могли бути вироблені або відтворені з порушенням вимог законодавства, якщо державний інспектор має обґрунтовані підстави підозрювати вчинення правопорушення, пов'язаного з порушенням прав на торговельну марку, авторського права або суміжних прав;

6) перевіряти  носії об'єктів інтелектуальної  власності, технологічні процеси,  господарські операції, пов'язані  з їх виготовленням та використанням.

Державні  інспектори наділені низкою інших прав для здійснення належного контролю підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерного зчитування.

Рішення державного інспектора про усунення виявлених порушень права інтелектуальної  власності можуть бути оскаржені  до Державного департаменту або до суду в порядку, визначеному законодавством.

Отже, однією з основних функцій державних  інспекторів є захист права інтелектуальної власності в процесі виробництва, експорту, імпорту дисків для лазерного зчитування. 

     Апеляційна палата  - колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи  щодо  набуття  прав  на  об'єкти інтелектуальної  власності  та  інших  питань,  віднесених  до  її компетенції  цим  Законом;  ( Абзац  третій  статті  1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

     винахід  (корисна    модель)  -  результат    інтелектуальної діяльності  людини в будь-якій сфері технології; ( Абзац четвертий статті 1 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 )

          секретний винахід  (секретна  корисна   модель)   -   винахід  (корисна  модель),  що містить  інформацію,  віднесену до державної таємниці; 

  4.1. Колегія Апеляційної палати (далі - колегія) призначається протягом  десяти днів від дати надходження  заяви розпорядженням голови  Апеляційної палати у складі  п’яти членів з визначенням  головуючого. 

  Головуючим  в засіданні для розгляду заяви щодо визнання знака добре відомим в Україні є голова Апеляційної палати або призначений ним член Апеляційної палати.  

  4.2. Усі питання, що виникають під  час розгляду заяви, вирішуються  колегією більшістю голосів. 

  При вирішенні кожного питання жоден із членів колегії не має права утримуватися від голосування. Головуючий голосує останнім.

  Член  колегії, не згодний з рішенням більшості, може письмово викласти окрему думку, яка надається протягом тижня. Окрема думка додається до справи, але  в засіданні не оголошується. 

  7. Рішення Апеляційної  палати 

  7.1. При прийнятті рішення колегія  вирішує питання щодо:

  наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалася заява та якими доказами вони підтверджуються;

  наявності інших фактичних даних, які мають  значення для розгляду заяви, а також доказів на їх підтвердження;

  задоволення заяви чи відмови в її задоволенні.

  7.2. Знак не може бути визнаний Апеляційною палатою добре відомим в Україні, якщо колегією встановлено, що надані заявником матеріали не підтверджують добру відомість знака заявника на дату, указану в заяві.

  7.3. Рішення Апеляційної палати складається  із вступної, описової,  мотивувальної  і резолютивної частин, при цьому:

  у вступній частині рішення вказуються дата його прийняття; склад колегії, що його прийняла, із зазначенням головуючого; повне найменування, місцезнаходження юридичної особи – заявника, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання  фізичної особи – заявника та інших осіб, які брали участь у розгляді заяви;

  описова  частина  має  містити  перелік матеріалів, що були взяті до уваги при розгляді заяви; стислий виклад вимог заявника, його пояснень і клопотань,  пояснень експерта (за наявності), виконаних колегією дій (огляд та дослідження матеріалів (доказів);

  у мотивувальній частині вказуються обставини розгляду заяви, установлені колегією; результати дослідження матеріалів (доказів), на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими колегія не взяла до уваги документи (докази), надані заявником, чи відхилила подані клопотання; законодавство, яким  колегія керувалася, приймаючи рішення; 

  резолютивна частина має містити висновок про визнання знака добре відомим  в Україні або про відмову  в такому визнанні.

  Резолютивна частина рішення про визнання знака добре відомим в Україні має містити дату, на яку знак став добре відомим в Україні; повне найменування або прізвище, ім’я, по батькові власника добре відомого знака; перелік товарів і/або послуг, для яких знак визнано добре відомим в Україні, згрупованих за класами МКТП.

  Невід’ємним додатком до рішення про визнання знака добре відомим в Україні є зображення добре відомого знака. 

  7.4. Рішення приймається більшістю  голосів усіх членів колегії.

  При прийнятті рішення ніхто не має  права бути присутнім у залі засідання, крім членів колегії. Члени колегії не мають права розголошувати думки, що були висловлені при прийнятті рішення.

  Прийняте  рішення викладається в письмовій  формі та підписується всім складом  колегії, яка розглядала заяву. У  разі незгоди члена колегії з  прийнятим рішенням він може викласти в письмовій формі свою окрему думку, яка додається до справи за заявою. 

  7.5. Рішення Апеляційної палати оголошується  головуючим у засіданні після  закінчення розгляду заяви.

  За  згодою заявника може бути оголошена  тільки вступна та резолютивна  частини  рішення.

  7.6. Рішення Апеляційної палати, прийняте  за результатами розгляду заяви,  набирає чинності з моменту  затвердження його наказом Держдепартаменту.