Реферат

Тема:

“Перевірка  організації та оцінка стану системи  обліку на підприємстві.” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

План.

^{1. Мета і завдання  аудиту стану організації  та ведення обліку}

^{2. Предмет, об'єкти та джерела інформації аудиту стану організації та ведення обліку}

^{3. Способи вивчення  стану організації  та ведення обліку  на підприємстві}

^{Список  використаних джерел.} 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Мета і завдання  аудиту стану організації  та ведення

обліку

   Важливою  ділянкою діяльності аудитора є перевірка стану організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Ефективна організація обліку має велике значення для управління виробництвом і збереження майна.

   Метою аудиту стану організації бухгалтерського  обліку є визначення повноти бухгалтерського обліку, своєчасності надання достовірної інформації про активи, зобов'язання, фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Завдання аудиту стану обліку наступні:

• вивчення наявності посадових інструкцій розподілу функціональних обов'язків та їх дотримання працівниками бухгалтерії підприємства;
• встановлення наявності системи внутрішніх документів, якими оформлюється обрана облікова політика (наказ, розпорядження тощо);
• дослідження організації документообігу та встановлення якості оформлення документів;
• перевірка правильності документального оформлення здійснених господарських операцій, повноти і своєчасності їх відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, у регістрах аналітичного і синтетичного обліку;
• встановлення затвердженої комісії по проведенню інвентаризації, наявності протоколів засідань комісії, правильності обліку активів, проведення їх інвентаризації відповідно до вимог законодавства.

2. Предмет, об'єкти та джерела інформації аудиту стану

організації та ведення обліку

   Предметом аудиту стану обліку є виявлення  ефективності діючої системи організації та ведення бухгалтерського обліку. Об'єктами дослідження виступають: Статут та інші установчі документи підприємства, Наказ про облікову політику, інструкції, положення та інші внутрішні і зовнішні нормативні акти, на підставі яких вивчаються: структура бухгалтерської служби; облікова політика та принципи ведення бухгалтерського обліку; відповідність обліку чинним нормативним документам; організація документообігу; порядок відображення господарських операцій в облікових регістрах та методи узагальнення даних; порядок підготовки бухгалтерської звітності; організація використання комп'ютерної техніки в обліковому процесі, ділянки обліку з підвищеним ризиком виникнення помилок або викривлень, а також засоби контролю, передбачені обліковою системою. Джерелами інформації аудиту організації стану обліку є: наказ про облікову політику, регістри обліку, дані складського обліку, особові справи працівників, первинні документи, звітність підприємства тощо.

   Велике  значення мають проектні матеріали з організації бухгалтерського обліку, серед них - графіки документообігу, план організації бухгалтерського обліку, робочі проекти автоматизованого ведення обліку, посадові інструкції тощо. Мета їх видання - оформити порядок застосування тих чи інших способів ведення обліку, обраних підприємством; визначити, як технічно повинні використовуватися різні елементи облікової політики.

3. Способи вивчення  стану організації  та ведення обліку  на

підприємстві

   При проведенні перевірки аудитору необхідно  пам'ятати, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе власник (власники) або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.

   При вивченні стану організації обліку аудитору необхідно дослідити наступні питання.

Вивчення  організації облікової  політики підприємства:

   Документом, в якому фіксуються положення  облікової політики, є Наказ керівника, що складається на кожен наступний рік.

   До  документів, якими оформлюють облікову політику, можна відносити не лише накази і розпорядження керівника підприємства, але й різноманітні внутрішні правила, інструкції, положення, регламенти і процедури, рішення власників (загальних зборів акціонерів) тощо. Вибір конкретного типу документу залежить від внутрішнього розпорядку підприємства і характеру питання облікової політики.

   З метою співставлення даних при  веденні бухгалтерського обліку підприємство повинно забезпечити незмінність протягом поточного року прийнятої методики відображення окремих господарських операцій та оцінки майна. Зміна положень облікової політики на наступний звітний рік повинна бути відображена у Примітках до річної фінансової звітності.

   Недотримання  підприємством вимог щодо законодавчої регламентації облікової політики, навіть при несуттєвому впливі на фінансові результати діяльності підприємства і достовірність фінансової звітності, може призвести до негативних наслідків з боку уповноважених державних контролюючих органів.

   При дослідженні облікової політики аудитор повинен з'ясувати наступні питання:

• чи дотримується порядок оформлення Наказу про облікову політику, чи наявні на підприємстві необхідні внутрішні документи, положення, інструкції, які затверджуються одночасно з Наказом про облікову політику;
• термін фактичного введення в дію Наказу про облікову політику (з 1 січня року, наступного за роком видання даного документу, а для новоствореного підприємства - не пізніше 90 днів з дня державної реєстрації);
• повне розкриття встановлених способів ведення бухгалтерського обліку, які здійснюють суттєвий вплив на оцінку і прийняття рішень користувачів бухгалтерської звітності (наприклад, оцінка і спосіб нарахування амортизації на основні засоби, нематеріальні активи, критерії віднесення об'єктів до основних засобів і нематеріальних активів, спосіб погашення вартості малоцінних необоротних матеріальних активів, порядок оцінки сировини, матеріалів, МШП, незавершеного виробництва, товарів, готової продукції тощо) (див. табл. 1);
• дотримання методики ведення обліку (методів оцінки запасів, методів нарахування амортизації тощо), обраної та затвердженої в Наказі (див. табл. 1);
• чи затверджені керівником підприємства: робочий план рахунків, форми первинних документів, порядок проведення інвентаризації, правила документообігу і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за господарськими операціями;
• визначити, за допомогою якої форми ведеться облік, чи передбачена вона в Наказі про облікову політику, акцентувати увагу на особливостях, пов'язаних з цим (меморіально-ордерна, журнально-ордерна, журнальна, автоматизована; для малих підприємств - спрощена форма обліку);
• чи оформлені всі господарські операції первинними документами і чи містяться в них обов'язкові реквізити; назва документу, дата його складання, назва організації, від імені якої складений документ, зміст господарської організації, вимірники господарської операції в натуральному і грошовому вираженні, назва посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особисті підписи вказаних осіб;
• чи проводиться на підприємстві інвентаризація майна і зобов'язань і як часто, чи затверджуються керівником підприємства порядок і терміни її проведення (за виключенням випадків обов'язкової інвентаризації);

   При вивченні облікової політики підприємства аудитору необхідно звернути увагу на те, щоб у Наказі про облікову політику підприємства було передбачено один із наступних варіантів організації та ведення бухгалтерського обліку (див. табл. 1).

Таблиця .1. Можливі варіанти організації та ведення  бухгалтерського

обліку 

   До  облікової політики підприємства висуваються  певні вимоги, дотримання яких також повинен перевірити аудитор:

1. повнота обліку, тобто в обліку повинні бути відображені всі факти господарського життя, що мали місце;
2. обережність при обліку доходів, тобто більша готовність до обліку витрат і пасивів, ніж можливих доходів і активів;
3. пріоритет змісту відображених фактів господарського життя перед формою, тобто відображення їх, виходячи не лише з правової форми, але й з економічного змісту і умов господарювання;
4. узгодженість даних аналітичного і синтетичного обліку;

5)раціональність  у веденні бухгалтерського обліку  відповідно до умов господарської діяльності і розміру підприємства.

   Облікова  політика, крім питань щодо способів ведення  обліку, регламентує й організаційно-технічні аспекти (вибір форми обліку, організація роботи бухгалтерської служби тощо).

В організаційному  аспекті підприємству надаються наступні права:

1. обирати форму організації бухгалтерського обліку (мати свій бухгалтерський відділ; найняти для виконання бухгалтерської роботи спеціаліста за договором чи доручити дану роботу спеціалістам відповідних фірм);
2. визначати види бухгалтерії (централізовану, децентралізовану чи змішану), встановити структуру бухгалтерської служби і порядок підлеглості відділів;
3. визначати можливість і необхідність відокремлення окремих підрозділів на самостійний баланс, виявляти необхідність і можливість організації відділу

   Вивчення  організації діловодства. Діловодство повинно забезпечувати оперативну роботу всього обліково-аналітичного апарату, можливість організації і здійснення швидкого контролю за виконанням і зберіганням кожного документа - носія інформації.

   Базовим моментом в системі діловодства  є номенклатура. Номенклатурою діловодства називається перелік найменувань справ підприємства для групування і зберігання в них документів.

   Спільна номенклатура справ складається  працівниками канцелярії за погодженням з усіма відділами (службами) підприємства. В ній зазначається перелік справ, необхідних для збереження кореспонденції та документів кожного відділу.