Інвентаризація активів і пасивів

     Зазначимо, що відповідно до Інструкції № 69 існують  так звані контрольні перевірки  інвентаризації, які повинні здійснюватися  постійно діючою інвентаризаційною  комісією за участі членів робочих  інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації, але обов’язково до відкриття складу (комори, секції тощо, де проводилася інвентаризація). При цьому перевіряються найбільш цінні і такі, що користуються підвищеним попитом, матеріальні цінності.

     При виявленні значних розбіжностей між даними інвентаризаційного опису  та даними контрольної перевірки  призначається новий склад робочої  інвентаризаційної комісії для  проведення повторної суцільної  інвентаризації цінностей.

     Результати  контрольних перевірок інвентаризацій оформляються актом, наведеним у  додатку № 1 до Інструкції № 69. Реєстрацію проведених контрольних перевірок  здійснює бухгалтерія у спеціальній  книзі (додаток № 2 до Інструкції № 69).

     Інвентаризація  товарно-матеріальних цінностей

     При інвентаризації ТМЦ (і запасів взагалі) необхідно пам’ятати про те, що згідно з П(С)БО 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України  від 20.10.99 р. № 246 (далі – П(С)БО 9), запаси визнаються активом, якщо існує імовірність отримання в майбутньому економічних вигід, пов’язаних з їх використанням, та якщо їх вартість може бути достовірно визначена. Якщо ТМЦ не відповідають цим критеріям, то вони не можуть бути відображені у фінансовій звітності у складі активів. У процесі проведення інвентаризації вони підлягають списанню.

     Значну  роль відіграє оцінка запасів, оскільки згідно з п. 24 П(С)БО 9 запаси повинні  відображатися за найменшою з  двох оцінок: первісною вартістю або  чистою вартістю реалізації, причому  запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, у випадку якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони зіпсувалися, застаріли чи в інший спосіб втратили первісно очікувану економічну вигоду. Сама ж чиста вартість реалізації визначається щодо кожної одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

     Важливим  є також і те, що дооцінка запасів  може здійснюватися тільки в межах  раніше проведеної уцінки.

     Згідно  з п. 11.8 Інструкції № 69 при інвентаризації ТМЦ слід мати на увазі таке:

     – переважування, обмірювання, підрахунок ТМЦ здійснюються в порядку розміщення цінностей у цьому приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії  від одного виду цінностей до іншого.

     При зберіганні ТМЦ у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід у приміщення опечатується і комісія переходить в наступне приміщення;

     – інвентаризаційні описи складаються окремо на ТМЦ, що перебувають у в дорозі; не оплачені в термін покупцями відвантажені товари і цінності; що знаходяться на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, в переробленні);

     – кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов’язковій перевірці в натурі частини таких цінностей;

     – у прибуткових документах на ТМЦ, які надійшли на об’єкт і прийняті під час його інвентаризації, матеріально  відповідальною особою в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться позначка «після інвентаризації» з посиланням на дату опису, де записані ці цінності;

     – у видаткових документах на ТМЦ, які  відпущені зі складу під час інвентаризації, за дозволом керівника підприємства і головного бухгалтера в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться позначка, і вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному порядку для цінностей, які надійшли під час інвентаризації;

     – допускається складання групових інвентаризаційних  описів малоцінних і швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне  користування працівникам, із зазначенням  у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.

     Як  правило, до початку інвентаризації від кожної матеріально відповідальної особи (або групи осіб), що відповідають за ТМЦ, береться розписка. Ця розписка може бути включена до заголовної частини інвентаризаційного опису і мати такий зміст:

     РОЗПИСКА 

     На  початок проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи  на товарно-матеріальні цінності здані  до бухгалтерії і всі товарно-матеріальні  цінності, що надійшли на мою (нашу) відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані у видаток.

     При знятті натуральних залишків ТМЦ (сировини, матеріалів, готової продукції, МШП  тощо), які знаходяться у матеріально  відповідальних осіб, по кожному окремому складу, дільниці, об’єкту складається  інвентаризаційний опис за формою № М-21.

     В описі зазначаються найменування матеріалів, їх номенклатурні номери, тип, сорт, розмір та інші відмітні ознаки. У кінці  інвентаризаційного опису підписуються всі члени інвентаризаційної  комісії та матеріально відповідальні  особи.

     Після оформлення у встановленому порядку опис передається до бухгалтерії підприємства для складання звіряльної відомості.

     Як  і в інших первинних документах, в інвентаризаційному опису помарки  та підчищення не допускаються. Помилки, допущені при складанні опису, виправляються коректурним способом, тобто неправильний запис закреслюється і над ним надписується правильний текст або цифри. Закреслення роблять однією рисою так, щоб можна було прочитати виправлене.

     Інвентаризація  проводиться не тільки по ТМЦ, що належать підприємству на правах власності. По ТМЦ, прийнятих (а також зданих) на відповідальне зберігання, також необхідно провести інвентаризацію зі складанням окремої відомості за формою № інв-5.

     Опис  складається в одному примірнику інвентаризаційною комісією і, підписаний членами комісії та матеріально відповідальною особою (у разі прийняття цінностей на зберігання), передається до бухгалтерії.

     При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне  зберігання, записи в опису здійснюються інвентаризаційною комісією на підставі перевірки та підрахунку цінностей в натурі.  

     Товари  та матеріали, що зберігаються на складах  інших організацій, заносяться до опису  на підставі документів, що підтверджують  здавання цих цінностей на відповідальне  зберігання.  

     Інвентаризація  основних засобів  і нематеріальних активів  

     Інвентаризація  основних засобів і нематеріальних активів має свої особливості, пов’язані  передусім з набранням чинності П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 (далі – П(С)БО 7), і П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242 (далі – П(С)БО 8).

     Так, під основними засобами розуміються  матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року).

     Об’єктом  основних засобів визнається закінчений пристрій з усіма пристосуваннями  і приладдям до нього або окремий  конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або відокремлений комплекс конструктивно об’єднаних предметів одного чи різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, управління та єдиний фундамент, внаслідок чого кожний предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.  

     Якщо  у процесі проведення інвентаризації виявлено об’єкти основних засобів, що не відповідають цим критеріям, їх необхідно перевести до складу інших  активів (ТМЦ, МНМА, МШП). Якщо ж такі об’єкти не відповідають визначенню активу взагалі, то їх необхідно списати на витрати діяльності.

     Так само, як і при інвентаризації ТМЦ, оцінка основних фондів має важливе  значення, оскільки згідно з п. 16 П(С)БО 7, якщо на дату балансу залишкова вартість основних засобів відрізняється від справедливої більше ніж на 10 %, такі основні засоби можуть бути переоцінені.

     Для оформлення даних інвентаризації основних засобів (будівель, споруд, передавальних  пристроїв, машин і обладнання, транспортних засобів, інструменту, обчислювальної техніки, виробничого і господарського інвентарю тощо) застосовується інвентаризаційний опис основних засобів за формою № інв-1.

     При встановленні не придатних до експлуатації об’єктів основних фондів на них складається акт ліквідації типової форми № ф. ОЗ-3 і даються рекомендації про можливість їх подальшого використання з іншою метою.

     При виявленні факту відхилення від  облікових даних складається  звіряльна відомість за формою №  інв-18.

     Що  стосується нематеріальних активів, то при їх інвентаризації необхідно перевірити, чи відповідає конкретний об’єкт вимогам, установленим у П(С)БО 8, а також можливість отримання в майбутньому вигід від використання такого об’єкта. Нагадаємо, що відповідно до П(С)БО 8 нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, з адміністративною метою або надання в оренду іншим особам.

     До  нематеріальних активів, зокрема, належать:

     – права користування природними ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною  та іншою інформацією про природне середовище тощо);

     – права користування майном (права  користування земельною ділянкою, право  користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

     – права на знаки для товарів  і послуг (товарні знаки, торговельні  марки, фірмові назви тощо);

     – права на об’єкти промислової  власності (право на винаходи, корисні  моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, «ноу-хау», засоби захисту  від недобросовісної конкуренції  тощо);

     – авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

     – гудвіл;

     – інші нематеріальні активи (право  на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв  тощо).

     Незручністю при проведенні інвентаризації нематеріальних активів є те, що на сьогодні не існує офіційно встановленої форми інвентаризаційного опису. Тому підприємства можуть розробити її самостійно, взявши за основу форму № ВНА-1 «Відомість обліку нематеріальних активів, нарахованої амортизації (зносу)», затверджену наказом Міністерства фінансів України від 11.02.98 р. № 30.