Нормативний метод обліку витрат і калькулювання продукції

 

    Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

    Національний  університет водного господарства

      та природокористування

    Інститут  післядипломної освіти 
 
 

    Контрольна  робота

    з дисципліни

    «Управлінський  облік»

    Варіант 23 
 
 
 
 

    Виконала:

    студентка

    ЗВ ФЕіП, ОіА-1

    Петренчук О.Ю.

    Перевірила:

    Попко О.В. 
 
 

    Рівне-2011 
 

Зміст

      І.Теоретична частина:

Нормативний метод обліку витрат і калькулювання  продукції……….3

      ІІ. Практична частина:

      Завдання  №1……………………………………………………................9

      Завдання №2……………………………………………………..............11

      Завдання №3………………………………………………………………12

      Завдання №4………………………………………………………………15

      Завдання №5………………………………………………………………16

      Список  використаної літератури…………………………...............19 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Нормативний метод обліку витрат і калькулювання  продукції. 

      В кінці   20-х   років   на   основі засвоєння ідей   та технічних прийомів  стандарт-косту  в нашій країні було розроблено нормативний облік.   У    1931р. Інститут техніки управління розпочав детальне вивчення можливих шляхів реалізації і практичного застосування системи стандарт-кост, яку у вигляді нормативного методу обліку представив професор М.Х. Жебрак. Але на той час (за часів централізованої економіки) основна увага приділялась не ринковим цінам на працю, матеріально-сировинні, енергетичні ресурси, а централізовано встановленим цінам, тарифам та тарифним коефіцієнтам; виявлені в ході обліку відхилення від норм та внесені зміни норм списувались на собівартість продукції, а не на фінансові результати одразу, як це робиться при системі стандарт-кост, оскільки в останньому випадку першочерговий інтерес представляє вплив відхилень не на собівартість, а на прибуток, який, як відомо, є метою виробництва.

      Своєчасний  вплив на рівень виробничих витрат і формування собівартості продукції можливий при такій організації і методології обліку, при якій причини змін собівартості, допущення перевитрат і економія засобів розкривається не тільки шляхом наступного вивчення звітних калькуляцій,але й щоденно в самому процесі виконання плану на підставі первинної документації і поточних облікових записів. Таким вимогам відповідає нормативний метод який застосовується в різних галузях промисловості.

      Важливими завданнями нормативного обліку є своєчасне  попередження нераціонального використання ресурсів підприємства, оперативний аналіз витрат на виробництво, який дозволяє розкривати невраховані при плануванні і в практичній роботі резерви, визначати результати госпрозрахункової діяльності підрозділів підприємства, що беруть участь у виробничому процесі (цехів, ділянок тощо).

      Основними принципами системи нормативного обліку є:

=> нормування витрат і обов'язкове складання нормативних калькуляцій по кожному виробу. У нормативній калькуляції, як засобу обліку, планування,контролю, знаходить відображення вже досягнутий рівень впровадження у виробництво прогресивних норм і організаційних заходів;

=> систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від поточних норм витрат матеріалів і заробітної плати;

=> постійний та своєчасний облік зміни норм та визначення впливуцихзмін на собівартість продукції;

=> попередній  контроль витрат на основі  первинних документів та фіксація

відхилень від норм в момент їх виникнення з одночасним виявленням їх складу, місця виникнення, винуватців та причин для глибшого дослідження можливостей впливу на їх величину;

=> завчасне  складання калькуляції нормативної  собівартості та її аналізз метою виявлення резервів зниження собівартості в період підготовки виробництва;

=> калькулювання  фактичної собівартості груп (типів)  однорідної продукції виходячи з їх нормативної собівартості та відхилень від норм;

=> щомісячний або щоквартальний облік внесених змін у встановлені норми, що дає можливість оперативно управляти процесом виконання організаційно-технічиих заходів.

      Нормативний метод обліку витрат виробництва  дозволяє своєчасно виявляти і встановлювати причини відхилення фактичних витрат від діючих норм основних витрат і кошторисів витрат на обслуговування виробництва і

управління.

      Всі випадки відхилення від норм повинні  оформлюватись відповідними документами і обліковуватись. Облік відхилень ведеться з метою забезпечення своєчасної інформації про розміри і причини додаткових, непередбачених нормами витрат, і прийняття необхідних організаційних і технічних заходів.

      При нормативному методі повинен здійснюватись систематичний облік змін діючих норм. Цей облік ведеться на підставі повідомлень про зміни норм і використовується для уточнення нормативних калькуляцій.

      На  підприємствах повинен бути встановлений порядок оформлення змін норм,а також повідомлення зацікавлених відділів і цехів про ці зміни. За повідомленням про зміни норм вносяться зміни в технічну і планову документацію, як підставою для оформлення первинних документів (вимог, лімітних карток, робочих нарядів, маршрутних листів тощо), де зазначаються діючі витратні норми для видачі сировини, матеріалів і напівфабрикатів, а також для нарахування заробітної плати.

      Характерним   для   системи   нормативного   обліку   є своєчасне оновлення нормативів в результаті здійснених заходів    з технічного розвитку    та удосконалення організації виробництва.

      Саме  тому організація нормативного обліку, перш за все, пов'язана з необхідністю розробки прогресивних, технічно обгрунтованих норм витрат матеріалів, праці та заробітної плати на одиницю продукції та її складових частин - деталей, вузлів та інших збірних матеріалів.

      Нормативи, які характеризують величину витрат праці та заробітної плати, виражаються в показниках норм виробітку та розцінках на оплату праці, які встановлюються , по кожній технологічній операції.

      Нормативні дані про матеріальні витрати для нормативних калькуляцій беруться зі специфікацій, що розробляються у відділі головного технолога. Дані про нормативні витрати стосовно заробітної плати (нормативні затрати часу, розцінки по операціях) готує відділ праці та заробітної плати підприємства.

      Впровадження у виробництво організаційно-технічних заходів, більш досконалого обладнання, раціоналізаторських пропозицій призводить до зниження витрат матеріалів і заробітної плати на одиницю продукції, а,отже, і до змін встановлених за ними нормативів. Ці зміни фіксує відділ підготовки виробництва в спеціальних повідомленнях, які складають окремо на зміни норм витрат матеріалів, нормативного часу і розцінок, цехових та інших витрат. В повідомленнях наводиться назва деталі (виробу), якої стосується зміна норм, стара і нова норми, різниця від зміни норми, дата і обгрунтування причини введення нової норми.

      Облік змін норм потребує своєчасного уточнення нормативів. Основна частка змін норм відноситься до трудових витрат.

      Зміни норм обов'язково групують по причинах, найменуваннях виробів, їх однорідних групах, цехах. На підставі повідомлень зміни норм вносять до нормативних калькуляцій. Нові норми, як правило, вводяться з 1-го числа наступного після зміни місяця (кварталу).

      Облік змін норм дає можливість уточнювати фактори формування фактичної собівартості і виявляти економічну ефективність впроваджених раціоналізаторських пропозицій і проведених організаційно-технічних заходів. У всіх виробництвах у разі змін норм виникає необхідність переоцінки незавершеного виробництва на дату зміни. Це викликане тим, що залишок незавершеного виробництва, який переходить на 1-ше число звітного місяця, розрахований за старими нормами, а звітна калькуляція складена, виходячи із витрат за новими нормами. Переоцінку незавершеного виробництва проводять з використанням коефіцієнтів (індексів змін норм).

      Важливим    і    обов'язковим    моментом    організації нормативного обліку є систематичний облік в процесі виробництва відхилень від норм витрат, встановлених на початок місяця, по матеріалах (по кожному найменуванню), заробітній платі робітників та нормативних витратах. Структуру відхилень в системі нормативного обліку в сучасній інтерпретації можна подати у вигляді схеми.

      Відхилення  від норм враховуються за місцями  їх виникнення (цехами, ділянками, бригадами), причинами та винуватцями на підставі документаціїі, перш за все, сигнальної документації, що має зазвичай інший колір чи кольорову смугу. Такими сигнальними документами є матеріальні вимоги на додатковий (понадлімітний) відпуск матеріалів для заповнення недостач і браку деталей, акти на заміну матеріалів, доплатні листки по заробітній платі, наряди на виконання операцій, не передбачених технологією, тощо.

      При    нормативному    методі     обліку    витрат    на виробництво  і калькулюванні собівартості продукції підставою для визначення фактичної собівартості є нормативна калькуляція. Основою для складання нормативних калькуляцій собівартості окремих видів виробів та напівфабрикатів є розроблені нормативи витрат. Вони встановлюються відповідно до технічної документації на виробництві продукції (кресленням деталей та вузлів, що розроблені конструкторським бюро).

      Нормативні  калькуляції складаються на всі  види виробів, які випускає підприємство, послідовно на деталі, вузли і вироби в цілому або, тільки на вироби в цілому. Калькуляція на деталі та вузли складається тільки за статтями основних витрат. При цьому в калькуляціях на виріб в цілому додаються витрати на обслуговування виробництва і управління, а витрати на матеріали розшифровуються по окремих групах матеріалів. При без цеховій структурі управління нормативні калькуляції розраховують по підприємству в цілому.

      Для складання калькуляції собівартості використовують дані зведеного обліку витрат на виробництво, який ведеться в бухгалтерії в спеціальних відомостях по групах однорідних виробів і статтях витрат.

      Фактична  собівартість продукції (однорідних груп або видів виробів) при нормативному методі обліку обчислюється не шляхом прямого підрахунку за статтями витрат, а як алгебраїчна сума нормативних витрат, змін норм і відхилень від норм, що можна виразити формулою:

Ф = Н  ± В ± 3

де: Н  – поточні витрати за встановленими нормами плану;

В – відхилення від діючих норм витрат;

З - зміни діючих норм витрат.

      Фактичну  собівартість одиниці продукції  визначають за допомогою індексів відхилень, розрахованих як відношення фактичної собівартості товарної продукції до нормативної.

      Нормативний метод має як переваги, так і недоліки. Переваги нормативного обліку полягають в тому, що з’являється:

=> можливість поточного оперативного обліку витрат шляхом обліку відхилень від норм;

=> відокремлений облік змін норм, тобто контроль за здійсненням режиму економії;

=> укрупнення об'єктів обліку, оскільки нормативні калькуляції складають по всіх видах виробів, а відхилення враховують по группах однорідної продукції, внаслідок чого зменшується число об'єктів калькулювання;

=> охоплення нормативними калькуляціями значної частини витрат;

=> можливість рідше здійснювати інвентаризацію незавершенного виробництва.

      Недоліком є те, що значна частина відхилень  від норм, пов'язаних з використанням сировини і матеріалів на виробництво, виявляється з допомогою інвентаризації в цілому по структурних підрозділах і за весь звітний період. Це призводить до великої кількості неврахованих витрат.

      Сьогодні  розвиток нормативного методу повинен  відбуватись в напрямку його комплексного використання як для бухгалтерської реєстрації витрат і обчислення собівартості продукції, так і для робіт, пов'язаних з підготовкою виробництва, його оперативним плануванням, розрахунком споживчих ресурсів і аналізом собівартості. При такому розширеному використанні нормативного обліку останній виступає як метод, що дозволяє органічно пов'язувати підготовку виробництва, планування, облік витрат, калькулювання і аналіз собівартості у взаємопов'язаний комплекс, який грунтується на чинних нормах витрат при системному обліку їх змін.