Бухгалтерський Баланс

МІЖРЕГІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

                                    ВІННИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ  
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

з дисципліни: „Бухгалтерський облік ”

за темою: „Бухгалтерський Баланс”   
 

Виконала:

студентка ІІІ курсу

                                                                              групи 31- БУБ

                                                                                 Кухар Світлана

Перевірив:

доц.. Гутова Д.Г. 
 
 
 
 
 

Вінниця  2008

Зміст 

1 Основні поняття  Балансу……………………………………………………….3

2. Види та  значення Балансу……………………………………………………..6

3. Структура та основи побудови Балансу……………………………………....7

4. Актив, пасив, статті Балансу…………………………………………………..9

  Список використаної літератури……………………………………………...15 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1 Основні поняття Балансу 

      Слово „Баланс” означає рівняння двох рівних частин (розділів), наприклад доходів  і витрат. Це рівняння часто буває  умовним. Так, в натуральних (матеріальних) Балансах надходження може бути більше витрат або менше і тоді Баланс є дефіцитним. Слово „збалансувати” означає зблизити або зробити рівними доходну і видаткову частини. І тільки бухгалтерські Баланси зберігають рівняння своїх частин, хоча бувають як прибуткові, так і збиткові.

      Термін  „Баланс” походить від двох латинських слів: bis – двічі та lanx –шалька терезів. Звідки утворилося слово bilanx – що буквально означає дві шальки терезів і характеризує рівновагу.

      З економічної точки зору Баланс це система взаємопов’язаних показників, які характеризують з одного боку активи, те чим володіє чи розпоряджається підприємство (ресурси), а з іншого боку – те, що характеризує правовий аспект цього майна (пасиви), до яких відносяться зобов’язання і капітал.

      Слово актив походить від латинського activus  і перекладається як той, що діє, знаходиться у постійному русі, функціонує. Цей термін використовується для позначення лівої частини Балансу, де показується в згрупованому виді активи (ресурси) підприємства.

     Слово пасив – від латинського passivus – що означає бездіяльний, той що знаходиться у спокої або пасивний. Це слово застосовується для назви правої частини Балансу, в якій показуються в згрупованому виді зобов’язання і власний капітал підприємства. Тобто пасив поділяється на зобов’язання і власний капітал.

     Визначення  Балансу та вимоги до нього, як елементу фінансової звітності, наведено в національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку  П(С)БО 1 ”Загальні вимоги до фінансової звітності”.

     Баланс  – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

     Між складовими елементами Балансу існує  зв'язок, який зображується формулою:

     Активи (А) = Зобов’язання (З) + Капітал (К)

      Активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

      Тобто, для того, щоб засоби підприємства відобразити в активі Балансу  необхідно щоб вони відповідали  таким ознакам:

• це ресурс, який контролює підприємством;
• виник в результаті минулих подій;
• використання його призведе до отримання економічної вигоди.

     Якщо  ж актив не відповідає хоча б одній  з цих ознак, то він не може бути відображений в Балансі.

     Зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Тобто, для того щоб зобов’язання відобразити в пасиві Балансу необхідно щоб вони відповідали таким вимогам:

• були заборгованістю, яка виникла в наслідок минулих подій;
• погашатиметься в майбутньому ресурсами підприємства;
• погашення приведе до зменшення ресурсів і відповідно, до зменшення економічної вигоди.

     У визначенні активів і зобов’язань  є одна і таж категорія „економічна  вигода”.

     Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає економічну вигоду як потенційну можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. Але економічна вигода може бути отримана підприємством не тільки грошовими коштами, а й непрямим шляхом. Так пряме збільшення грошових коштів та їх еквівалентів буде виникати у результаті використання активів у виробництві продукції, надання послуг чи придбання товарів з метою подальшої їх реалізації за грошові кошти, облігації та інші активи тощо.

     Непряме надходження грошових коштів та їх еквівалентів виникає у результаті отримання активів чи погашення  зобов’язань шляхом здійснення не грошових операцій (товарообмінних операцій, розподіл активів між власниками, сплата дивідендів акціями, погашення зобов’язань матеріальними активами).

     Формула Балансового зв’язку для визначення власного капіталу матиме вигляд:

                             К = А – З 

     Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування зобов’язань. Тобто, величина власного капіталу буде тим більшою, чим будуть меншими зобов’язання.

     Форму Балансу підприємства та зміст його статей визначено П(С)БО 2 „Баланс”. Згідно цього нормативно-правового  документу Баланс за формою №1, яка  затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 і зареєстрована в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999 р. за №391/3684.

     Метою складання Балансу  є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень.

Тобто, для оцінки фінансового стану  підприємства необхідна інформація, яку можна отримати з Балансу.

     Інформація  про ресурси підприємства, які  ним контролюються і принесуть  економічну вигоду у майбутньому, є  надзвичайно корисною, адже вона характеризує можливості створення грошових потоків у майбутньому.

     Дані  про власний необхідні для  визначення потреб у фінансових ресурсах в майбутньому та для передбачення розподілу прибутку

2 Види та значення  Балансу 

   Розрізняють такі види бухгалтерського Балансу:

• вступний —  складається на початку діяльності підприємства;

• періодичний  — складається протягом календарного року за звітними

періодами;

• річний — відображує стан капіталу підприємства, розміщеного  в активах

і пасивах на початок наступного року, а також результати діяльності за

попередній рік;

• об'єдну вальний  — складається в разі злиття кількох  підприємств у

об'єднання на правах юридичної особи;

• розподільний — складається при реструктуризації великих підприємств,

поділу їх на менші за обсягом підприємства з  правами юридичної особи;

• сапований  — призначений для коригування  контрактивних та контрпасивних

статей Балансу;

• ліквідаційний  — складається в разі ліквідації підприємства, яке має

статус юридичної  особи;

• зведений —  складається на підприємстві, до складу якого входять

реструктуризовані підприємства чи господарства, виділені на самостійний

баланс;

• консолідований — передбачає включення до його складу всіх підприємств

однієї компанії, фірми, концерну з правом юридичної особи. 

   Значення Балансу:

1) це основа  бухгалтерської звітності про  результати господарської та

фінансової діяльності підприємства за певний період;

2) основне джерело  інформації про майновий і  фінансовий стани суб'єктів

господарювання;

3) інформаційна база для податкових органів, кредитних установ і органів

державного управління майном;

4) інформаційне  забезпечення для фінансового  планування підприємства,

контролю грошових потоків відповідно до отриманого прибутку.

   Зміст бухгалтерського балансу складають такі його характеристики:

• повнота охоплення  сукупності всіх господарських процесів підприємства;

• здійснення економічно обгрунтованого групування господарських

процесів;

• відображення зв'язків між господарськими явищами  з додержанням типової

кореспонденції  рахунків. 

3. Структура та основи побудови Балансу 

Згідно  з Національними стандартами  бухгалтерського обліку затверджено  наказом Міністерства фінансів України  № 87 від 31 березня 1999 р. та зареєстровано  в Міністерстві юстиції України № 396/3689 від 21 червня 1999 р. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "БАЛАНС".

Цим Положенням (стандартом) визначені зміст і  форма Балансу (табл. 2.1) та загальні вимоги до розкриття його статей.

Баланс  складається з двох частин: Активу, де представлені господарські засоби, і Пасиву, де згруповані їхні джерела. Основним елементом бухгалтерського Балансу є стаття (активна чи пасивна).

     За  вищезазначеним стандартом Актив Балансу складається з трьох розділів:

І. Необоротні активи.

II. Оборотні  активи.

III. Витрати майбутніх періодів.

Пасив Балансу складається з п'яти розділів:

І. Власний  капітал.

II. Забезпечення наступних витрат і платежів.

III. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні  зобов'язання.

V. Доходи  майбутніх періодів.

Оскільки  у Балансі відображаються активи (ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому), зобов'язання (заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди) та власний капітал (частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань), то підсумок Активу Балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу, тобто Пасиву Балансу.

Статті  бухгалтерського Балансу - це показники, що відображають стан на відповідну дату окремих видів господарських  засобів, коштів і джерел їх утворення. Кожна статтяБалансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті. Загальним принципом оцінки засобів для Балансу є оцінка за їх фактичною собівартістю.