Особливості інституту президентства в різних країнах (порівняльний аналіз)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Сахаров Н.А. Інститут президентства  в сучасному світі. - М: Юридична  література, 1994. - 176 с.

2. Конституційне право зарубіжних  країн у питаннях і відповідях  Навчальний посібник. Лапшина І.Є.  Видавництво: Проспект, ТК Велбі  2004г. - 272с.

3. К.Н. Кунців «Конституційне  право Республіки Білорусь» Мн.: Амалфея. - 2000р.

4. Основи ідеології білоруської  держави: навчальний посібник  для вузів / За заг. Ред. С.Н.  Князєва, С.В. Решетнікова .- Мн.: Академія управління при Президентові  Республіки Білорусь, 2004 .- 491.

5. Крамник О.М. «Курс адміністративного  права Республіки Білорусь» Мн.: Підручники і посібники, 2002 .- 608с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

законам. Президент може відхилити закон, прийнятий Парламентом, але в  установленому порядку Парламент  здатний подолати право вето Президента.

У конституційному праві загальноприйнятого значення поняття глави держави  ще не склалося. Повноваження глави  конкретних держав визначаються конституцією, але їх застосування - сформованої  конституційною практикою. Проблема взаємодії  Президента з виконавчою владою відома багатьом державам. Вельми актуальна  вона і в нас. Викриті сильними повноваженнями і постійно взаємодіючі, Президент і Уряд є 2 самостійних  носія державної влади, в значній  мірі дотичних при виконанні покладених на них функцій. При оцінці взаємин  Президента і Уряду необхідно  мати на увазі, що істотні повноваження у цій області дані Президенту не тільки Конституцією, а й законами. Президент Республіки Білорусь забезпечує узгоджене функціонування і взаємодію  Уряду та інших органів влади. Здійснюючи це повноваження, глава  держави приймає конкретні заходи до забезпечення взаємодії Уряду.

Конституційні повноваження Президента Республіки Білорусь за взаємин з  органами державної влади орієнтовані  на зміцнення єдності системи  цієї влади і дозволяють йому у  разі нерозв'язаних суперечностей між  парламентом та Урядом або відправити Уряд у відставку або шляхом призначення  виборів до Парламенту нормалізувати  політичну обстановку в країні. Президент  може бути усунений з посади у зв'язку з вчиненням державної зради  або іншого тяжкого злочину. Рішення  про висунення обвинувачення  та його розслідуванні в цьому  випадку вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість  від повного складу Палати представників  за пропозицією не менше однієї третини  її депутатів. Розслідування звинувачення організується Радою Республіки. Президент вважається зміщеним з  посади, якщо за це рішення проголосувало  не менше двох третин від повного  складу Ради Республіки, а також  не менше двох третин від повного  складу Палати представників. Неприйняття  Радою Республіки і Палатою представників  рішення про усунення Президента з посади протягом місяця з дня  висунення звинувачення означає  відхилення звинувачення. Пропозиція про усунення Президента з посади не може ініціюватися в період розгляду відповідно до Конституції питання  про дострокове припинення повноважень  Парламенту. У разі вакансії посади Президента або неможливості виконання  ним своїх обов'язків з підстав, передбачених Конституцією, його повноваження до складення Присяги новообраним  Президентом переходять до Прем'єр-міністра.

Світовий досвід показує, що сильна президентська влада - атрибут практично  всіх (за малим винятком) перехідних суспільств. Це визнають західні вчені  і держава веди.

 

законам. Президент може відхилити закон, прийнятий Парламентом, але в  установленому порядку Парламент  здатний подолати право вето Президента.

У конституційному праві загальноприйнятого значення поняття глави держави  ще не склалося. Повноваження глави  конкретних держав визначаються конституцією, але їх застосування - сформованої  конституційною практикою. Проблема взаємодії  Президента з виконавчою владою відома багатьом державам. Вельми актуальна  вона і в нас. Викриті сильними повноваженнями і постійно взаємодіючі, Президент і Уряд є 2 самостійних  носія державної влади, в значній  мірі дотичних при виконанні покладених на них функцій. При оцінці взаємин  Президента і Уряду необхідно  мати на увазі, що істотні повноваження у цій області дані Президенту не тільки Конституцією, а й законами. Президент Республіки Білорусь забезпечує узгоджене функціонування і взаємодію  Уряду та інших органів влади. Здійснюючи це повноваження, глава  держави приймає конкретні заходи до забезпечення взаємодії Уряду.

Конституційні повноваження Президента Республіки Білорусь за взаємин з  органами державної влади орієнтовані  на зміцнення єдності системи  цієї влади і дозволяють йому у  разі нерозв'язаних суперечностей між  парламентом та Урядом або відправити Уряд у відставку або шляхом призначення  виборів до Парламенту нормалізувати  політичну обстановку в країні. Президент  може бути усунений з посади у зв'язку з вчиненням державної зради  або іншого тяжкого злочину. Рішення  про висунення обвинувачення  та його розслідуванні в цьому  випадку вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість  від повного складу Палати представників  за пропозицією не менше однієї третини  її депутатів. Розслідування звинувачення організується Радою Республіки. Президент вважається зміщеним з  посади, якщо за це рішення проголосувало  не менше двох третин від повного  складу Ради Республіки, а також  не менше двох третин від повного  складу Палати представників. Неприйняття  Радою Республіки і Палатою представників  рішення про усунення Президента з посади протягом місяця з дня  висунення звинувачення означає  відхилення звинувачення. Пропозиція про усунення Президента з посади не може ініціюватися в період розгляду відповідно до Конституції питання  про дострокове припинення повноважень  Парламенту. У разі вакансії посади Президента або неможливості виконання  ним своїх обов'язків з підстав, передбачених Конституцією, його повноваження до складення Присяги новообраним  Президентом переходять до Прем'єр-міністра.

Світовий досвід показує, що сильна президентська влада - атрибут практично  всіх (за малим винятком) перехідних суспільств. Це визнають західні вчені  і держава веди.