Управління кредитним портфелем комерційного банку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2013 в 23:20, курсовая работа

Краткое описание

Основною метою курсової роботи є аналіз і оцінка якості кредитного портфеля ЛФ АТ «Імексбанк» відповідно до вимог Національного Банку України, фінансових коефіцієнтів і розробка заходів, спрямованих на покращення якості кредитного портфеля, збільшення його дохідності і зниження сукупного кредитного ризику.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
- виявити особливості формування кредитного портфеля й управління ним;
- проаналізувати діючі методики аналізу й оцінки якості кредитного портфеля;
- провести аналіз діяльності ЛФ АТ «Імексбанк»;
- провести структурний і коєфіцієнтний аналіз кредитного портфеля;

Содержимое работы - 1 файл

КУРСОВАЯ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ БАНКУ Имексбанк (23).doc

— 753.00 Кб (Скачать файл)

ВСТУП

 

Ефективність проведеної комерційними банками кредитної  політики залежить від якості сформованого кредитного портфеля. Саме кредитна політика визначає подальшу діяльність банку в частині кредитування. Не секрет, що низька якість кредитного портфеля - основна причина банкрутства багатьох банків.

У сучасних умовах розвитку банківської системи якість кредитного портфеля стає визначальною для виживання  й успіху банку як комерційного банку. Зі світової практики банківської справи відомо, що якщо частка поганих активів в активах перевищує 7%, то майбутнє банку проблематично. Тому банки повинні шляхом впровадження комплексу організаційних і технологічних заходів досягати адекватного рівня якості кредитного портфеля.

Активи, в основному  кредити, повинні бути досить ліквідними для того, щоб покрити будь-який відтік коштів, витрати й збитки, при цьому забезпечити прийнятний для акціонерів розмір прибутку. Досягнення цих цілей лежить в основі політики банку по прийняттю ризиків і управлінню ними.

Аналіз та оцінка якості кредитного портфеля є найбільш  актуальними в умовах росту обсягів кредитування і розширення банками своїх кредитних портфелів.

  Актуальність теми підтверджується також тим, що в умовах кризи багато банків збанкрутіли, а інші знаходяться на межі “виживання”, так як на сьогодні зріс ризик неповернення кредитів. Тому питання вдосконалення управління кредитного портфеля залишаються дискусійними і недостатньо опрацьованими. Отже, прийняття ризиків -це основа банківської справи. Банки мають успіх тільки тоді, коли прийняті ризики розумні, контрольовані й перебувають у межах їх фінансових можливостей і компетенції.

Відсутність розуміння  необхідності ретельного аналізу якості кредитної заборгованості багато в  чому пояснює нестабільний стан багатьох українських банків.

Об’єктом курсової роботи є кредитна діяльність Луганської філії (ЛФ) Акціонерного Товариства (АТ) «Імексбанк».

Предметом дослідження  є теоретичний і методичний інструментарій аналізу й оцінки якості кредитного портфеля.

Основною метою курсової роботи є аналіз і оцінка якості кредитного портфеля ЛФ АТ «Імексбанк» відповідно до вимог Національного Банку України, фінансових коефіцієнтів і розробка заходів, спрямованих на покращення якості кредитного портфеля, збільшення  його дохідності і зниження сукупного кредитного ризику.

Для досягнення поставленої  мети необхідно вирішити наступні задачі:

- виявити особливості формування кредитного портфеля й управління ним;

- проаналізувати діючі методики аналізу й оцінки якості кредитного портфеля;

- провести аналіз діяльності ЛФ АТ «Імексбанк»;

- провести структурний і коєфіцієнтний аналіз кредитного портфеля;

- розробити рекомендації з покращення якості кредитного портфеля, збільшення  його дохідності й зниженню сукупного кредитного ризику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ АНАЛІЗУ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

 

Здійснення ефективної кредитної діяльності комерційних  банків певною мірою залежить від  здатності економічного аналізу  оцінити цю діяльність у всій її повноті і різноманітті.

Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрямки кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікацїї кредитних вкладень, прийняти рішення відносно доцільності надання займу клієнтам залежно від їх кредитоспроможності, галузевої  належності, форм власності. Результати аналізу дають змогу прийняти рішення відносно зміни напрямків і методів кредитування.

Тому в цій главі  будуть розглянуті перш за все нормативна база, яка застосовується при аналізі кредитного портфеля, а також основні задачі і методи аналізу кредитного портфеля банку.

 

1.1 Характеристика джерел  для виконання аналізу процесу  кредитування

 

Необхідно визначити  роль інформаційного забезпечення аналізу банківської діяльності.

 Інформація, за визначенням, це отримане або придбане знання про конкретний факт або подію. Таким чином, інформація не є простим набором фактів, цифр або діаграм. Інформація - це знання, отримане з метою його використання надалі. Факти, цифри і графіки не є інформацією, якщо вони не використовуватимуться в майбутньому.

Інформаційне  забезпечення є базою, на якій будується  управлінська діяльність. Інформацію в цьому аспекті слід розглядати як якусь сукупність різних повідомлень, відомостей, даних про відповідні предмети, явищах, процесах, відносинах і т.д. [18, с.77]. Ці відомості, зібрані, систематизовані і перетворені певним чином грають в аналізі банківської діяльності, а в цьому випадку, в аналізі якості кредитного портфелю, важливу роль.

Керівник банку постійно знаходиться в дуже різнорідному інформаційному просторі. Інформаційний простір банку організовується так, щоб керівник міг задовольнити свої потреби в діловій інформації про положення банку на ринку і про його внутрішній стан.

Роль інформаційного забезпечення визначається важливістю рішень, що приймаються на базі цієї інформації. Важливість управлінських рішень, у свою чергу, залежить від ієрархії цілей в певний момент часу, для досягнення яких ухвалюються рішення.

Якість кредитного портфелю банку вимагає вивчення впливу процесів  формування при здійсненні банківської діяльності, визначенні тенденції його розвитку та закономірностей, кількісної оцінки факторів, що обумовлюють обсяг та рівень.

Інформаційною основою  проведення аналізу кредитного портфелю банку є матеріали фінансової та статистичної звітності, оперативного та управлінського обліку.

Мета інформаційного забезпечення полягає в тому, щоб  дістати можливість ефективного  управління, контролю і комплексного планування процесів, пов’язаних із формуванням кредитного портфелю банківської установи.

В зв'язку з цим інформаційне забезпечення аналізу якості кредитного портфелю повинне відповідати наступним основним вимогам: системності обслуговування з урахуванням характеру діяльності клієнтів, надійності обслуговування, що припускає забезпечення інформацією менеджерів в найбільш зручному для них вигляді; повнота інформаційного обслуговування  процесів (операцій) і доведення необхідної інформації до конкретного клієнта;  диференційованого підходу, що полягає в тому, що кожен клієнт індивідуально забезпечується інформацією, яка сприяє рішенню поставлених задач.

 

Таким чином, інформаційне забезпечення аналізу кредитних операцій складається з:

  • правовій інформації, яка розміщується в законах України, які регулюють економічну діяльність банків;
  • директивна інформація, яка поміщається в ухвалах Кабінету Міністрів України, постановах Національного банку України, наказах Міністерства фінансів і інших міністерств і відомств;
  • нормативно-довідкова інформація, яка знаходиться в збірках галузевих, відомчих, міжгалузевих нормативів, каталогах, проспектах і т.п.;
  • інформація бізнес-планів і прогнозів;
  • обліковий-економічна інформація, яка є основним видом фактографічної інформації.

Головним джерелом даних для проведення фінансового аналізу кредитних операцій банку є його баланс. Баланс служить основою для балансового звіту комерційного банку. До балансового звіту додаються примітки, які розшифровують окремі статті балансу.

 

1.2 Види і методи  аналізу кредитного портфеля  (Методика проведення аналізу кредитного портфеля банку)

 

Аналіз кредитних операцій банку залежно від ступеня  ризику, забезпеченості і дохідності лежить в основі аналізу якості активів, які в свою чергу, є важливим напрямком рейтингової оцінки діяльності банку. Але в той же час кредитні операції - це найбільш ризикований вид операцій банку. Кредитні операції формують кредитний портфель банку. Кредитні вкладення, або кредитний портфель комерційного банку, - сукупність всіх займів, наданих банком з метою отримання прибутку. Банк може надавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, чи викупати займ або частину займу, що був наданий іншим кредитором, через укладання договору з позичальником.

Кредитний портфель банку  включає агрегатну балансову вартість кредитів, в тому числі прострочених, пролонгованих і сумнівних до повернення. Поряд з тим до нього не входять: відсотки нараховані, але не сплачені; зобов’язання  видати кредит; кредитні лінії, які ще не використані; гарантії і акредитиви; оперативний лізинг. Від структури і якості кредитного портфеля банка в значній мірі залежить його стабільність, репутація і фінансовий успіх. Тому банку необхідно аналізувати якість позик, проводити незалежні експертизи великих кредитних проектів і заходів, виявляти випадки відхилення від законної кредитної політики. Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрямки кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення відносно доцільності надання позик клієнтам залежно від їх кредитоспроможності, галузевої належності, форм власності. Результати аналізу дають змогу приймати рішення про зміну напрямків і методів кредитування. Аналіз кредитної діяльності банка передбачає вирішення таких задач:

  • визначення ступеня й типу концентрації ризику кредитного портфеля, його відповідність зовнішньому покриттю і достатності створених резервів покриття фактичного і потенційного збитку;
  • оцінювання адекватності кредитного ризику сумі передбачуваного прибутку;
  • визначення кредитоспроможності позичальників з метою зниження кредитного ризику;
  • визначення ефективності кредитних операцій, яка дає змогу вибрати доцільний варіант разміщення ресурсів;
  • зниження ризику неповернення позики.

Аналіз кредитних операцій доцільно проводити за такими напрямками (Рис. 1.1).

Рис.1.1. Основні напрямки аналізу кредитної діяльності

Оскільки формування та розміщення кредитних ресурсів є основним видом діяльності комерційного банку, аналізу портфеля має бути приділено найбільшу увагу [16; с. 65 - 68].

Кредитний портфель банку  можна аналізувати, використовуючи наступні методи аналізу: горизонтальний, вертикальний, балансовий і коефіцієнтний аналіз.

Горизонтальний і вертикальний аналіз кредитного портфеля банку представляє собою:

  • процентні співвідношення окремих показників з агрегатними показниками;
  • абсолютні зміни кінцевих показників порівняно з початковими (базовими);
  • темпи зростання чи  приросту показників в аналізуємому періоді.

Вертикальний (структурний) аналіз кредитного портфеля передбачає дослідження його структури в розрізі груп ризику, рівня забезпеченності, галузевої структури, форм власності позичальників і т.п., а також вивчення динаміки кожної групи, сегментацію кредитного портфеля.

Аналіз галузевої структури  кредитів дає змогу визначити  галузеву диверсифікацію кредитів порівняно  з попередньою звітною датою. Для цього розраховується питома вага вкладених в окремі галузі позик у цілому за короткостроковими та довгостроковими позиками, а також у динамці.

Галузева диверсифікація кредитных вкладень повинна сприяти  розвитку пріорітетних галузей народного  господарства.

Структурний аналіз проводиться  для визначення надмірної концентрації кредитних операцій в одному сегменті, що підвищує ступінь кредитного ризику. Проте надмірна диверсифікація кредитного портфеля створює певні труднощі в управлінні позиковими операціями і може стати причиною банкрутства банку, тому зарубіжні комерційні банки визначають для себе межі вкладення ресурсів в певний сегмент,у тому числі застосовують метод лімітування. Ці межі враховують у своїй діяльності кредитний комітет й керівництво вищого рівня.

За строком використання позики поділяються на:

  • строкові;
  • бестрокові (до запитання).

Строкові – це позики надані на визначений у договорі строк. У свою чергу вони бувають короткострокові (терміном до одного року), довгострокові (терміном понад один рік).

Короткострокові кредити можуть надаватися банком у випадку тимчасових фінансових труднощів, які виникають у зв’язку  з витратами виробництва і обігу, не забезпечених надходженням коштів у відповідному періоді. Аналізуючи  структуру короткострокових кредитів, потрібно виділяти такі групи кредитів:

Информация о работе Управління кредитним портфелем комерційного банку