Історичні межі застосування неокласичної та кейнсіанської теорії макроекономічної рівноваги

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Марта 2012 в 23:23, реферат

Краткое описание

Наступний напрям в економічній теорії (остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст.) отримав назву неокласичного. Його засновником став англійський економіст А. Маршалл (1842-1924). Представники цього напрямку вважали, що гроші, на противагу товарам, не є багатством, тому в моделі розглядалися тільки три ринки: праці, капіталу (цінних паперів) і благ. Неокласичній модель передбачає існування двох незалежних секторів: реального і грошового. Класична дихотомія — представлення економіки у вигляді двох відокремлених один від одного секторів: реального і грошового.

Содержание работы

Вступ
1. Застосування неокласичної моделі макроекономічної рівноваги
1.1. «Тетчеризм»
1.2. «Рейганоміка»
2. Застосування кейнсіанської моделі макроекономічної рівноваги
2.1. Швеція. Стокгольмська школа
2.2. Франція. Індикативне планування
2.3. США, 1964 р.
2.4. Японія
2.5. Південна Корея
2.6. Китай
2.7. Країни Східної Європи
3. Застосування моделей макроекономічної рівноваги в Україні
Висновок
Додаток 1